Акрополь - це 156-метровий скелястий пагорб і пам'ятник стародавнього архітектурного мистецтва. Хоча є свідчення того, що він був заселений ще в четвертому тисячолітті до нашої ери. Найважливіші споруди, Парфенон, Пропілеї, Ерехтейон і Храм Ніки Аптерос, які були побудовані в V столітті до нашої ери з ініціативи Перикла. Парфенон та інші будівлі були серйозно пошкоджені під час облоги Венеціанцями 1687 року, під час турецько-венеціанської війни 1684-1699, коли порох що зберігався в Парфеноні було уражено гарматним ядром, яке вибухнуло. Перші укріплення на скелястому пагорбі з'явилися ще задовго до настання класичного періоду. Уже за часів Архаїки тут розташовувалися величні храми, скульптури, різні предмети культу. Акрополь також називають "Кекропія" або "Кекропс" на честь Кекропса, який за легендою був першим царем Афін і засновником Акрополя.

 

 

У Мікенський період XV-XIII століттях до нашої ери, Акрополь був укріпленою царською резиденцією. У VII-VI століттях до нашої ери тут велося велике будівництво. За часів тирана Пісістрата 560-527 роках до нашої ери на місці царського палацу побудували храм богині Афіни Гекатомпедон (храм завдовжки в сто кроків, збереглися фрагменти скульптур фронтонів і фундамент). 480 року до нашої ери під час Греко-Персидських воєн храми були зруйновані Персами. Жителі Афін дали клятву відновити святині тільки після вигнання ворогів із Греції. 447 року до нашої ери з ініціативи Перікла на Акрополі розпочалося нове будівництво, керівництво всіма роботами доручили знаменитому скульптору Фідію, який очевидно і є автором проєкту, що ліг в основу всього комплексу, його архітектурного та скульптурного вигляду. Над проєктом працювали також Каллікрат, Іктін, Мнесикл, Архілох та інші.

 

 

У V столітті Парфенон став церквою святої Богоматері, а статую Афіни було перевезено до Константинополя. Після завоювання Афін Османською Імперією в XV столітті храм перетворили на мечеть, а поруч прибудували мінарети і пізніше перетворили на арсенал. Ерехтейон став гаремом турецького паші, храм Ніки Аптерос розібрали, і з його блоків склали стіну бастіону. 1687 року після потрапляння ядра з Венеціанського корабля, вибух знищив майже всю центральну частину храму Афіни, а під час спроби Венеціанців зняти скульптури з храму Парфенона кілька статуй було розбито. На початку XIX століття султана Селіма III дозволяє забрати з Греції будь-який шматок каменю з написами або зображеннями і британський дипломат Елгін вивіз до Британії велику колекцію статуй, архітектурних і скульптурних фрагментів, написів, гіпсових зліпків, ваз, бронзи, монет і каменів.

 

 

 

 

 

 

 

 

1827 року під час оборони Акрополя грецькими повстанцями від турецького гарматного ядра сильно постраждав храм Ерехтейон. Попередні спроби турків підірвати Акрополь за допомогою підкопів зірвав грецький сапер Костас Хорматіс, ім'я якого присвоєно одній із центральних вулиць. Після проголошення незалежності Греції почалися реставраційні роботи, в основному наприкінці XIX століття. Акрополю постаралися повернути його стародавній вигляд і пізні споруди було знесено, а храм Ніки Аптерос було заново відновлено. Рельєфи і скульптури храмів Акрополя перебувають у Британському музеї, в Луврі і в музеї Акрополя. Скульптури що залишалися під відкритим небом, зараз замінені копіями.

 

 

 

 

План місцевості

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

1. Парфенон

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Стародавній храм в Афінах присвячений покровительці міста і всі Аттики, богині Афіні. Побудований у 447-438 роках до нашої ери архітектором Каллікратом за проектом Іктіна і прикрашений у 438-431 роках до нашої ери під керівництвом Фідія за правління Перикла. Парфенон використовували як казначейство, фортецю, церкву і мечеть. Сьогодні Парфенон - це одна з найпопулярніших туристичних визначних пам'яток і одна з найбільш упізнаваних споруд у світі. Парфенон головна визначна пам'ятка не тільки Афінського Акрополя, а й усієї Греції. Навряд чи ви знайдете більш відому споруду, побудовану в Стародавній Греції.

 

 

 

 

 

2. Гекатомпедон

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Гекатомпедон це попередник Парфенона (іноді можна зустріти термін пре-парфенон). Храм було побудовано в середині VI століття до нашої ери в період правління Пісістрата в межах території ще більш давнього Мікенського царського палацу, датованого приблизно XIV століттям до нашої ери, храм був розташований навпроти Пропілей. Храм розібрали 490 року до н. е. Афіняни, одразу після перемоги над персами при Марафоні, щоб побудувати новий храм, відомий як Пропарфенон. Але цей храм зруйнували перси 480 року до н. е., коли його ще будували, а на його місці звели сучасний Парфенон. Руїни будівлі були знайдені німецьким археологом Вільгельмом Дерпфельдом у XIX столітті під час розкопок на Акрополі. Вважається, що до наших днів збереглося скульптури, що прикрашали фронтон Гекатомпедон, (зберігаються в новому музеї Акрополя). Свою умовну назву храм отримав завдяки розмірам целли - 32,8 метрів і на 16,4 метрів. Руїни храму розташовані між Парфеноном і Ерехтейоном, але якщо не знати і не читати пояснювальних стендів, то ви просто пройдете повз.

 

 

 

 

 

3. Вівтар Афіни Поліас

 

 

 

 

 

Афінський вівтар Паллади був найбільш культовим місцем на Акрополі. У наші дні про місце розташування вівтаря можна тільки здогадуватися. Саме тут у дні святкування Панафіней у жертву Афіні приносили велику рогату худобу (вважається що забивали ціле стадо). Частини які не можна було вжити в їжу, спалювали в дар богам, а м'ясо роздавали Афінянам. Про те який вигляд мала конструкція вівтаря, сучасним історикам нічого невідомо, але вважається, що він являв собою мармуровий майданчик зі сходами, по яких піднімалися для принесення жертви. Фундамент вівтаря Афіни Паллади було закладено 525 року до нашої ери синами Пісістрата.

 

 

 

 

 

4. Ерехтейон

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ерехтейон - це мабуть один із найбільш пам'ятних храмів Акрополя, який цілком може посперечатися за популярністю з Парфеноном. Ця пам'ятка давньогрецької архітектури побудована в 421-406 роках до нашої ери і присвячена головним грецьким божествам Афіні та Посейдону, а також Афінському царю Ерехтею. Щорічно мільйони туристів з усього світу приїжджають до Афін, щоб на власні очі поглянути на унікальну архітектуру храму, зануритися в його історію і, звісно ж, побачити знаменитий портик каріатид, який став не тільки візитною карткою Акрополя, а й символом давньогрецької спадщини.

 

 

 

 

 

5. Статуя Афіни Промахос

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Бронзова статуя Афіни Промахос височіла між Пропілеями і Ерехтейоном. Вона була створена за проектом відомого скульптора Фідія. Афіняни присвятили статую Афіні, щоб висловити свою вдячність за внесок у перемогу в перських війнах. Пізніші джерела стверджують, що її створення фінансувалося з перських трофеїв. Згідно з фінансовими записами, будівництво статуї відносять до періоду між 475 і 450 роками до нашої ери. Точна форма статуї не відома, але пізніші копії та монети римського часу уявляють богиню стоячою, у спокійній позі і на ній одягнений пеплос (дорогий одяг) з поясом. За іншою версією, на простягнутій правій руці розташовувалася Ніка (Перемога) або сова. П'єдестал Афіни розміром 5x5 метрів було відремонтовано в римський період, імовірно за часів Августа (31 рік до нашої ери і до 14 року нашої ери). Фрагменти його вінчальної композиції з рельєфною ліпниною збереглися до наших днів. Шедевр Фідія було перенесено до Константинополя і розміщено на іподромі, імовірно в V столітті нашої ери. Статуя була зруйнована 1204 року розгніваним натовпом під час облоги міста франками. Люди вірили, що простягнута рука Афіни приваблювала ворога.

 

 

 

 

 

 6. Пропілеї

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Дивовижний парадний вхід був побудований у 437-432 роках до нашої ери, імовірно, за проектом архітектора Мнесікла, на руїнах стародавнього Пропілея, це один із шедеврів класичної архітектури. Основним матеріалом був мармур, але на Акрополі інший матеріал не дуже визнавали і майже всі храми були побудовані з білого або сірого мармуру. На Акрополі при будівництві використовували іонічні та доричні колони. Науковці сходяться на думці, що саме при будівництві Пропілей ці два стилі були використані одночасно вперше. Центральна частина споруди являє собою п'ять воріт і центральний коридор, який мав стати для стародавніх греків кульмінацією на священному шляху. У давньогрецькій архітектурі Пропілеї - це парадні ворота зроблені з портиками та колонами. Величний вхід, як ворота стародавнього Акрополя. Слово "пропілеї" походить від префікса "Про" (лат. до або перед) і "Пілеї" (грец. ворота), що буквально перекладається як "перед воротами", що означає ворота будівлі. Монументальні ворота Акрополя були побудовані під загальним керівництвом Перікла, але відповідальність за роботу з відновлення самого Акрополя після перських воєн було покладено на Фідія.

 

 

 

 

 

7. Храм Нікі Аптерос

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Храм був побудований у 427-424 роках до нашої ери за проектом архітектора Каллікрата. Храм Ніки Аптерос зберігся до наших днів справжнім дивом, до того ж навіть не одним, а одразу кількома вдалим перетином обставин. Спочатку храм був дерев'яним, але його знищили під час навали персів і при цьому зберігся вівтар. За часів Кимона в середині V століття до нашої ери храм відновили на колишньому місці вже в камені. Скромний за своїми розмірами храм вважався одним із найвитонченіших і найкрасивіших. За часів християнства з фасадів прибрали статуї богів, стерли яскраві фарби, а сам храм перетворили на церкву. На зміну християнам прийшли турки, які перетворили храм Ніки Аптерос на мечеть, а продовжили далі венеціанці, які почали розбирати храм по частинах, щоб із мармуру збудувати кріпосні укріплення, а свинцеві кріплення переплавляли на ядра і кулі. На щастя грекам вдалося вмовити загарбників лишити храм у спокої та скористатися іншими матеріалами. Однак за цей час храм значно постраждав і 1935 року його розібрали через загрозу обвалення. Демонтаж був тимчасовим, щоб зміцнити схил і потім зібрати храм наново, замінивши відсутні блоки новими. Свій нинішній вигляд храм отримав лише на початку 2000 років.

 

 

 

 

 

8. Храм Афродіти Пандемос та Пейто

 

 

 

 

Згідно з певними даними, на вершині південного схилу Акрополя знаходилося святилище, присвячене богині Афродіті Пандемос та її вірній супутниці Пейто. Інформація про цю споруду на Акрополі вкрай обмежена: лише кілька джерел згадують її на схемі, але водночас надають вкрай обмежений опис.

 

 

 

 

 

9. Пеласгічний мур

(Мікенський мур)

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

У XIV-XIII століттях до нашої ери навколо пагорба, на якому згодом було збудовано всі храми Акрополя, виникла стіна, що отримала назву Пеласгічна. Це одна з небагатьох споруд Афінського Акрополя, що збереглася з Мікенської епохи до наших днів. За деякими даними її ширина сягала 6 метрів. Нині залишки цієї стіни можна побачити біля основи Пропілей. Однак існує розбіжність з приводу цієї теорії, у якої є як прихильники, так і противники.

 

 

 

 

 

10. Бравронейон

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

У південно-західній частині Акрополя розташовувалося святилище Артеміди Бравронії, вважається що будова була зведена на честь покровительки жінок, які готувалися стати матерями. У святилищі була дерев'яна статуя, до якої приходили молитися всі майбутні породіллі. Пізніше якщо вірити Павсанію, з'явилася кам'яна статуя, створена 330 року до нашої ери. Зараз голову цієї статуї можна побачити в новому музеї Акрополя. Святилище на Акрополі мало незвичну трапецієподібну форму і не містило формального храму, натомість портик або стоа виконували цю функцію. Уся західна частина святилища, нині втрачена, стояла на рештках Мікенських фортечних мурів. Усе що залишилося від східної частини, то це фундамент для стін прорізаних у скелі, а також далеко не всі архітектурні елементи з вапняку.

 

 

 

 

 

11. Халкотека

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Особлива будівля з опістодомом (внутрішня кімната), що належала Парфенону і служила складом утвари та зброї. Тут зберігалися щити, панцирі, списи, поножі, катапульти та інші метальні знаряддя, що належали місту. Назва і функції Халкотеки відомі з написів IV століття до нашої ери. Залишками Халкотеки стали вважати руїни, виявлені на схід від Бравронейона і в безпосередній близькості на південний захід від Парфенона. Від будівлі залишився лише фундамент з вапняку і вирубані в скелі траншеї для фундаменту. Будівля стояла перед південною стіною Акрополя, а з північного боку знаходився портик. Це дає змогу припустити, що портик звели на початку IV століття до нашої ери, тоді як сама будівля з'явилася раніше, ймовірно одночасно з Парфеноном, тобто в середині V століття до нашої ери. Мабуть, за римських часів проводили масштабний ремонт будівлі, і було знайдено численні фрагменти архітектурного оздоблення, що належать до римської епохи з відповідними розмірами Халкотеки.

 

 

 

 

 

12. Храм Афіни Ергане

(можливе розташування)

 

 

 

 

Прямо перед Парфеноном поруч зі святилищем Артеміди Бравронії знаходився ще один вівтар, присвячений Афіні Ергані (покровительці ремісників і ручної праці). На жаль, інформації про ту споруду вкрай мало, археологи досі сперечаються про розташування цього святилища. Можливо в майбутньому вони зможуть розгадати цю загадку Афінського Акрополя.

 

 

 

 

 

 13. Пандросейон

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Поруч з Ерехтейоном розташувалися руїни святилища Пандроси, однієї з дочок Кекропса, першого царя Аттики, яка разом із сестрами зберегла немовля Ерехтонія. Будівля займала місце, що прилягало до Ерехтейона і старого храму Афіни Паллади, вона являла собою закритий трапецієподібний двір, в якому знаходився вівтар Зевса Геркея (захисника вогнища) під священним оливковим деревом. У північно-східному кутку був ретельно продуманий вхід до північної критої галереї та всього комплексу Ерехтейона. На сході був невеликий отвір, через який можна було побачити Талассу Посейдона. Крім цього Афіняни шанували її як богиню роси, що оберігає від посухи. Згідно з деякими джерелами, саме поруч з Пандросейоном знаходилося оливкове дерево, яке Афіна піднесла жителям після боротьби з Посейдоном за заступництво над Аттикою. Зовні Пандросейон являв собою будову у формі трапеції, де одна зі стін була відкрита, схожа на криту веранду.

 

 

 

 

 

14. Аррефоріон

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Невелика будівля, що розташовувалася поруч із північною стіною Акрополя і стіною Перикла, знайдена 1920 року німецьким архітектором Вільгельмом Дорпфельдом. Це були житлові приміщення для Аррефор, двох, можливо чотирьох знатних афінських дівчат від 7 до 12 років. Вони жили в Аррефоріоні протягом року і ткали пеплос для Панафінейських ігор. Для батьків дівчат це був особливий вид літургії, оскільки вони зобов'язані були надати золоті прикраси для дочок, які потім залишалися у Храмі. За обрядом дівчата вночі відносили закриті посудини до храму Афродіти і забирали звідти інші посудини, які відносили назад в Аррефоріон. Заглядати в посудини було заборонено. Можливо цей обряд був пов'язаний із закликом роси на поля. Площа будівлі становила близько 12 метрів, з однією кімнатою площею близько 38 м² і портиком 4 метрів у довжину. На подвір'ї був спуск до стежки, що зв'язувала його з храмом Афродіти. Будівля була побудована близько 470 року до нашої ери.

 

 

 

 

 

15. Святилище Зевса Полієя

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Ліворуч від вежі з Грецьким прапором, трохи осторонь лежать мармурові залишки фундаменту колон і візерункових прикрас, що колись належали стародавньому храму Зевса Полієя. На сегодняшний день від будівлі крім руїн і згадок у літописах нічого не збереглося. У стародавні часи храм розташовувався в найвищій точці Акрополя, за Парфеноном. Це була окрема обгороджена територія з храмом присвяченим Зевсу і сховищем для дарів. В Афінах його називали Полієєм, від слова "полі - місто" тобто Зевс захисник міста. Згідно з деякими джерелами в цій частині Акрополя знаходився храм Зевса Поліада, а за іншими - тут розташовувався цілий відкритий квартал, названий на честь Зевса Містобудівника. Імовірно, він з'явився ще в V столітті до нашої ери, тобто за кілька десятків років до будівництва Парфенона та інших споруд на Акрополі. Храм був побудований особливо для ритуального жертвопринесення волів. 

 

 

 

 

 

16. Святилище Пандиона

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Зруйнована споруда, що розташовувалася в південно-східному кутку Афінського Акрополя. Її фундамент був знайдений під час розкопок під час будівництва старого музею Акрополя (1865-1874 роках). Прямокутна споруда без даху розміром 40×17 метрів, датована кінцем V століття до нашої ери і була розділена стіною на дві майже рівні частини. Вхід до неї був із західного боку через портик. Назва заснована на припущенні, що споруда є Герооном Пандіона (відомо, що такий Героон знаходився десь на Акрополі). Пандіон - герой давньогрецької міфології з Аттичного циклу, зазвичай його інтерпретують як одного з двох легендарних Афінських царів - Пандіона, сина Еріхтонія, або Пандіона сина Кекропса.

 

 

 

 

 

17. Храм Августа та Роми

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Перед східним фасадом Парфенона можна виявити руїни ще одного храму Августа і Роми, але від нього збереглися лише окремі частини колон і фрагменти круглої основи. Це небагато, але враховуючи що деякі споруди майже повністю зруйновані, то це можна вважати великим досягненням. Храм був споруджений за часів Римської імперії на честь богині Роми, покровительки Риму і римського імператора Августа. Він був побудований наприкінці I століття до нашої ери і являв собою єдину круглу споруду на Акрополі.

 

 

 

 

 

18. П'єдестал Агріппи

 

 

 

 

 

Поруч із Пропілеями можна побачити п'єдестал Агріппи. Завдяки напівстертому напису та архітектурним особливостям цієї споруди археологи достовірно встановили, що постамент з'явився на Акрополі в другій половині II століття до нашої ери. Висота постаменту, якщо не брати до уваги підставу з вапняку майже 9 метрів (сумарно підставу і п'єдестал досягають у висоту майже 13.4 метра). Спочатку на мармуровому п'єдесталі знаходився пам'ятник пергамського царя Евмена II і його брата Аттала, виконаний з бронзи. Пізніше на це місце помістили статуї Антонія і Клеопатри, але у 31 році до н. е. їх знесли. Через кілька років на п'єдестал звели монумент присвячений Маркусу Агріппі, зятю імператора Августа на знак подяки за побудований ним Одеон на Агорі.

 

 

 

 

 

19. Ворота Бьоле

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Після набігу Герулів 267 року в кріпосній стіні Акрополя було додано двоє нових воріт. Одну з них 1852 року знайшов французький архітектор і археолог Ернест Бьоле, на честь нього вони й отримали свою назву. Ворота Бюле були побудовані з матеріалу, який залишився від більш ранніх будівель. Наприклад, тут можна побачити блоки від хорегічного пам'ятника Нікії, розташованого на південному схилі Акрополя, залишки стоа Евмена і навіть частини театру Діоніса.

 

 

 

 

 

20. Одеон Ірода Аттичного

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Герод Аттик побудував театр 165 року нашої ери, на честь своєї покійної дружини Регілли. Одеон має класичну форму стародавнього театру на 5000 місць, в якому до нашого часу збереглося майже все, за винятком статуй у нішах і різнокольорового мармурового облицювання. Всередину можна потрапити тільки під час концертів і вистав заплативши за квиток. Мармурове облицювання місць для глядачів і сцени було відновлено 1950 року. Відтоді Одеон є одним із головних сценічних майданчиків щорічного Афінського фестивалю, що проходить у столиці Греції з червня по вересень. На сцені театру виступали: Марія Каллас, Мікіс Теодоракіс, Нікос Портокалоглу та багато інших.

 

 

 

 

 

21. Стоа Євмена

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Стоа Євмена знаходиться між Одеоном Герода Аттика і Театром Діоніса. Стоа були побудовані королем Пергамона Євменом II. Його приклад наслідував і його брат наступник Аттал II, який побудував Стоа Аттала на Агорі, можливо, за допомогою того ж архітектора. Стоа Євмена відрізнялися від Стоа Аттала тим, що були довшими на 46 метрів і не мали кімнати позаду дводенного залу. Вони були побудовані не для ведення справ, а для прогулянок відвідувачів театру Діоніса. Стоа являли собою двоповерхову будівлю з доричними колонами зовні, а іонічними всередині і капітелями пергамонського типу на верхньому ярусі. Оскільки Стоа були побудовані біля схилу пагорба Акрополя, то вони були захищені стіною, підтримуваними опорами і арками. Арки облицьовані мармуром збереглися до наших днів. У 1060 році будівлі на південних схилах Акрополя були включені в укріплення цитаделі, які називалися Різокастрон. Захисна стіна, що йде від Пропілей, включала зовнішні стіни Театру Ірода Аттика, аркади Стоа Євмена і стіни Театру Діоніса. Римський автор Вітрувіус говорив, що Стоа слугували притулком для глядачів у негоду, а також складськими приміщеннями для декорацій та костюмів.

 

 

 

 

 

22. Асклепіон

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Давньогрецький храм присвячений засновнику медицини Асклепію

Асклепіон це друге за важливістю святилище на південному схилі Акропольського пагорба після храму і театру Діоніса. Його заснували під час Пелопонеської війни (431 - 404 роках до нашої ери) і можливо його поява була пов'язана з чумою, через яку з 429 по 427 роки Афіни наполовину спорожніли. В Афінах Асклепіон був побудований з ініціативи якогось Телемаха з дема Ахарне в 420-419 роках. Асклепіони були не тільки культовими будівлями, але також і лікувальними установами. По суті храм виконував роль стаціонару, як у наш час лікарня. Асклепіони мали значний вплив на розвиток медицини в Стародавній Греції. Жерці Асклепіона Асклепіади займалися лікуванням хворих, на початкових етапах воно полягало у виконанні певних ритуалів. Хворий мав провести ніч в Асклепіоні, після чого розповісти про свої сни жерцеві Асклепіаді. На підставі сну призначали лікування. Обов'язком жерців було також складання таблиць ("книжка пацієнта"), в яких описувалися хвороби пацієнта і вжиті лікувальні заходи та до якого результату вони призвели. Таким чином Асклепіади сприяли накопиченню медичних знань у храмах, які називалися Асклепіони, на честь засновника медицини Асклепія.

 

 

 

 

 

 23. Театр Діоніса

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Театр розташований на південно-східному схилі Акрополя і входить до числа найдавніших театрів у світі. Він був побудований у V столітті до нашої ери і спочатку був дерев'яним. Виступи в театрі відбувалися двічі на рік під час Малих Діонісій і Великих Діонісій. Під час Великих Діонісій в Афінах проводилися театральні змагання. Зазвичай змагалися три автори трагедій. Кожен з учасників ставив три трагедії й одну сатирівську драму, яка в жартівливій формі обігравала міфологічний сюжет. Змагалися також автори комедій, які ставили по одній п'єсі. Результати фіксувалися в особливих написах дідаскаліях, які зберігалися в Афінському державному архіві. Загальне керівництво за проведенням театральних видовищ здійснював Афінський архонт. Близько 326-325 років до нашої ери театр реконструювали, дерев'яну сцену і ряди місць для сидіння замінили на мармурові. Кам'яні лавки тягнулися вздовж 67 рядів, досягаючи самих стін Акрополя. Театр після реконтрукції став вміщати до 17 000 глядачів, що на той час становило близько половини жителів Афін.

 

 

 

 

 

24. Теменос Діоніса

 

 

 

Теменос священна ділянка присвячена певному божеству. Вважалося, що перебуваючи в Теменосі людина може відчути присутність цього божества. Біля Акрополя архаїчний храм Діоніса стояв одразу ж за театром. Новіший храм у доричному стилі, побудований близько 340 року до нашої ери, стояв за кілька метрів на південь від старого храму.

 

 

 

 

 

25. Хорегічний монумент Фрасілла

 

 

 

 

У верхній частині театру Діоніса знаходиться невеликий грот, де в античні часи знаходилася невелика церква Златопечерної Богоматері. Вхід до церкви був зведений і прикрашений монументом Трасіла 320 року до нашої ери. Дивно, але монументу вдалося простояти недоторканим майже два тисячоліття. І лише в першій половині XIX століття під час турецької облоги Акрополя був зруйнований. На початку 21 століття в цій частині південного схилу почалася масштабна реставрація.

 

 

 

 

 

26. Хорегічний монумент Нікія

 

 

 

 

Монумент був зведений у вигляді храму в доричному стилі в 320-319 році до нашої ери, на кошти полководця Нікія, на честь нього монумент і отримав свою назву. За однією з версій він був зруйнований під час нападу герулів 267 року, за іншою - постраждав від невдало зробленого водостоку (через який обвалилися сходи Стоа Евмена). Після того як монумент зруйнували, його не стали відновлювати, а матеріали що залишилися використовували для будівництва воріт Беле.

 

 

 

 

 

27. Одеон Перікла

 

 

 

 

Одеон Перікла - це була оранжерея біля підніжжя Акрополя, поруч зі входом до театру Діоніса. Фемістокл побудував ранню версію Одеона після великої перемоги над Персами, при Саламіні 480 року до нашої ери, використовуючи як матеріал для підтримки даху дерев'яні щогли захоплених кораблів противника. Більшість теорій сходяться на тому факті, що його побудували в 435 році до нашої ери для виступів і музичних заходів Панафінея. Його також використовували як будівлю суду, зернову майстерню, місце збору кавалерії та лекційну залу для філософів. Деякі руїни збереглися, але схоже вони були прикрашені кам'яними колонами (згідно з Вітрувіусом і Плутархом) колони квадратної форми замість звичайних колон круглої форми. Одеон був вкритий дерев'яним облицюванням, зробленим із захоплених перських кораблів і квадратним пірамідальним дахом, що був схожий на намет. Павсаній писав, що до реконструкції Одеона в I столітті до нашої ери, там була копія сцени Ксеркса. Його назву було встановлено, щоб відрізнити його від двох пізніших римських споруд, таких як Консерваторії Агріппи та Одеона Герода Аттичного.

 

 

 

 

 

28. Періпатос

(стародавня стежка навколо Акрополя)

 

 

 

 

Періпатос - це дорога що проходила навколо гори, на якій побудований Акрополь. Саме цим шляхом колись ходили люди під час релігійних свят. Від основної дороги є кілька розвилок у вигляді сходів і стежок, які ведуть до різних сакральних місць. Протяжність усього Періпато приблизно 1100 метрів.

 

 

 

 

 

29. Джерело Клепсидра

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

На північному схилі розташоване джерело Клепсидра, всього біля Акрополя було три джерела і всі вони наповнювалися дощовою водою. Клепсидра вважається найдавнішим і найчастіше використовуваним Афінянами джерелом, його використовували за деякими даними аж до XIII століття нашої ери. У християнський період води джерела Клепсидри вважалися святими і тому поруч із ним побудували церкву. Коли церкву зруйнували, її уламки поховали під собою джерело, яке вдалося виявити лише 1822 року.

 

 

 

 

 

30. Печери Зевса, Пана та Аполлона

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Одні з найцікавіших пам'яток північного схилу Афінського Акрополя, це печери. На цьому схилі розташовані три печери: Пана, Аполлона та Зевса. Печера Пана отримала свою назву на честь бога, який протегував пастухів і захищав ліси. Найбільша печера присвячена Зевсу. Остання печера була присвячена Аполлону.

 

 

 

 

 

31. Мікенське джерело

 

 

 

 

У північній частині скелі Акрополя розташований Мікенський фонтан. Назвати цю споруду фонтаном досить складно, тому що в реальності це невелика печера, яка отримала назву вівтар Ерсі. Мікенський фонтан був побудований в XII столітті до нашої ери, під час його розкопок було знайдено безліч ваз і посудин, які тепер можна побачити в новому музеї Акрополя або в національному археологічному музеї. Фонтан являв собою глибокий колодязь, але щоб набрати води, необхідно було спуститися вниз по сходах близько 40 метрів. Фактично це був ще один таємний хід на Акрополь, який спочатку служив стародавнім Грекам, а потім зіграв важливу роль у роки другої світової війни. Під час німецької окупації Греції в ніч з 30 на 31 травня 1941 року двоє греків Апостолос Сантас і Маноліс Глезос через мікенський фонтан піднялися на Акрополь і зірвали нацистський прапор.

 

 

 

 

 

32. Святилище Афродіти та Ероса

 

 

 

 

На відміну від більшості інших святилищ Акрополя, вівтар богині родючості Афродіти та її сина Ероса розташувався під просто неба. На місці святилища можна побачити невеликі ніші в скелі, в давнину в них розміщувалися невеликі подарунки у вигляді статуеток або ваз. Як правило, тут відбувалися релігійні обряди сільськогосподарської тематики, адже насамперед Афродіта відповідала за родючість. За легендою, саме поруч зі святилищем Афродіти та Ероса відбувався таємний обряд на честь Афіни Поліади. Проходив він за участю дівчат Аррефорій. Згідно з описами Павсанія, в одну з ночей під час свята жриця Афіни передавала дівчатам посудини і кошики, при цьому ні сама жриця, ні дівчата не знали, що знаходиться всередині. Потім дівчата спускалися секретними сходами, що проходили повз маленьке святилище Ероса й Афродіти і несли кошики у священне місце. Там вони залишали свої дари і забирали інші кошики, при цьому вони знову не знали, що знаходиться всередині. Після того як дівчата приносили таємні предмети жриці, вони звільнялися від служби і поверталися до батьків.

 

 

 

 

 

33. Межі Періпатосу

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Кордони Періпатос - це дорога навколо Акрополя, яка з'єднує між собою всі схили. Вона існувала ще за багато століть до нашої ери і підтвердженням цьому служить величезний камінь, відомий як "Напис на Періпаті" (Peripatos Inscription), на якому викарбувано як назву дороги, так і її довжину. Напис імовірно було зроблено в IV столітті до нашої ери. Поруч із каменем є таємний хід, якщо вірити легенді, його довжина близько 35 метрів і він веде в один із портиків храму Ерехтейон.

 

 

 

 

 

34. Святилище Аглаври

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Це велика печера розміром 22 х 14 метрів. У 1980 році поруч із печерою було знайдено мармурову стелу, датовану III століттям до нашої ери. Саме ця знахідка дала однозначну відповідь, що це не що інше, як святилище німфи Аглаври. До 1980 року археологи були впевнені, що святилище розташовувалося на північному схилі. Адже згідно з однією з легенд до святилища Аглаври вів таємний підземний хід із храму Ерехтейон. Якщо подивитися на схему Акрополя, то повірити в це складно. Згідно з Геродотом саме через цей таємний хід 480 року до нашої ери Перси піднялися на Акрополь. Аглавра одна з трьох дочок міфічного царя Кекропса, богиня роси. З її ім'ям пов'язано безліч міфів, згідно з одним із них богиня війни передала трьом дочкам Кекропса зачинену скриньку, в якій перебувало немовля Ерехтей (змієподібний син землі), і суворо заборонила їм зазирати до неї. Аглавра і одна з її сестер не змогли впоратися з цікавістю і відкрили його. Після того як вони побачили незвичайну дитину, вони жахнулися і кинулися зі скелі, а на місці їхньої загибелі з'явилася печера. Друга легенда свідчить, що оракул Аполлона повідомив, що тривала облога міста закінчиться лише в тому разі, якщо хтось добровільно принесе себе в жертву. Аглавра зважилася на цей крок і кинулася вниз. На місці її загибелі було влаштовано святилище, перед яким юні Афіняни, що вступали в доросле життя, давали клятву і підтверджували, що готові на такі самі подвиги, як Аглавра, в ім'я свого народу, а потім отримували списи і щити. Афіняни сприймали Аглавру насамперед як героїню, чия самопожертва врятувала місто.

 

 

 

 

 

35. Панафінейська дорога

 

 

 

 

 

 

 

 

 

 

Панафінейська дорога - це головна вулиця стародавнього міста. Вона починалася в районі Керамікос, йшла через стародавню агору повз храм Гефеста і закінчувалася біля Акрополя. Шлях отримав свою назву на честь церемонії, яка йшла по ньому під час святкування Панафінеї (дня народження Афіни - покровительки міста). 

 

 

 

 

 

Години роботи Афінського Акрополя

 

 

 

Афінський Акрополь має два графіка роботи: літній та зимовий.

 

Зимовий з 1 листопада і до 31 березня: 08:00-17:00 (останній вхід о 16:30)

 

Літній з 1 квітня і до 30 жовтня: 08:00-20:00 (останній вхід о 19:30)

 

Вихідні дні: 1 січня, 25 березня, 1 травня, великодня неділя, 25-26 грудня.

 

 

 

Купити квиток на Акрополь онлайн

 

 

Як доїхати до Афінського Акрополя можна подивитися на гугл карті