Акведук Камарес

Найбільш впізнавана пам'ятка Кавали - це великий арочний акведук відомий як "Камарес". Акведук був побудований на початку 16 століття під час правління Османською імперією і ймовірно збудований на рештках Римського и Візантійського акведука. Так стверджував Французький мандрівник Белон, який відвідав Кавалу 1547 року через 20 років після завершення будівництва. Будівництво проекту фінансувалося Ібрагімом Пашею і тривало близько 10 років. Акведук зроблений з місцевого граніту завдовжки 270 метрів і заввишки 25 метрів. Це був найбільший і найкрасивіший Акведук того часу, який поєднує в собі безліч типів арок, таких як загострені, напівкруглі тощо.

Вода брала свій початок із джерела, яке розташоване на висоті 400 метрів і відоме як Мана ту Неро або Тріа Карагація чи Субасі. Таким чином вода текла довгим маршрутом завдовжки 6,5 км, проходячи через п'ять водних мостів, які були побудовані для підтримки наземного трубопроводу. Потім вода проходила через район Су-йол щоб нарешті досягти Акведука, яким вода подавалася на півострів Панагія. Таким чином Акведук допоміг місту водопостачанням, яке почало розвиватися і стало одним із найважливіших міст Османської імперії. У другій половині XIX століття виникли проблеми з водопостачанням міста через зростання населення і створення нових мікрорайонів на сході.

Проте акведук продовжував обслуговувати потреби півострова Панагія до перших десятиліть 20-го століття, коли його замінила нова мережа. Під час Болгарської окупації водопровід був перетворений на дорогу, що призвело до частого його забруднення і втрати великої кількості води. У 1922 році після поселення біженців водопостачання з Акведука було недостатнім, тому півострів Панагія забезпечувався водою з водосховища Агіос Афанасіос. Сьогодні Акведук втратив своє життєве значення, але зберіг свою красу і престиж, бо це пам'ятка-символ міста Кавали, яка виділяється звідусіль.