Вежа вітрів

Вежа Вітрів - це восьмикутна вежа з пентелійського мармуру, що розташована на території Римської Агори в Афінах і функціонувала як годинник. Її вважають першою у світі метеорологічною станцією, всередині вежі було встановлено водяний годинник клепсидра, а також класичний сонячний годинник. Настільки висока споруда була чудово видна з будь-якої точки Агори, тож вона успішно відігравала роль загальнодоступної годинникової вежі. Імовірно споруда побудована в 50 році до нашої ери, але згідно з іншими джерелами в II столітті до нашої ери астрономом Андроніком Кірхестесом з Кіррр.

Вежа Вітрів мала наукове призначення і з моменту появи одразу почала виконувати кілька важливих функцій, будучи одночасно сонячним годинником, водяним годинником і флюгером. Те що це не міф чи вигадка вчених, підтверджують зображення на будівлі. Кожна з її восьми сторін звернена до точок на компасі й прикрашена фризом із рельєфними фігурами, на яких зображені вітри, що дмуть із цього напрямку. Назви збереглися до наших днів: Борей (північ), Кекій (північно-східний), Апеліот (схід), Еврус (південно-східний), Нотус (південь), Ліпс (південно-західний), Зефірус (захід) і Скірон (північно-західний). 

Під фризами розташовувалися вісім вертикальних сонячних годинників, де тінь відкидалася на годинникові лінії, їх трохи видно і сьогодні. Спочатку верхівка будівлі була увінчана бронзовим флюгером із зображенням грецького посланника Морського Тритона, рука якого вказувала напрямок звідки дув вітер. Усередині Вежі знаходилися складні за конструкцією внутрішні Клепсидри (водяний годинник), які приводила в рух вода, що стікала з великого колодязя під Акрополем. Цей механізм був дуже важливий для визначення часу в хмарні дні, а також уночі, коли сонячний годинник не працював.