Фортеця Ептапіргіо

Фортеця Ептапіргіо в перекладі означає Сім веж. У давнину під час укріплення міста було створено Акрополь на найвищому пагорбі, де ховалося місцеве населення в разі небезпеки. Фортеця будувалася в кілька періодів, це в ранньохристиянському, Візантійському та за Османської імперії. Будівництво фортеці було завершено в останні роки існування Візантійської імперії, в епоху династії Палеологів 1261-1453 роках. Якщо придивитися уважно, то ви помітите стародавні елементи, вмонтовані в стіни мармурових блоків із різних епох і з різними гравіюваннями. Фортеця складається з 10 веж, 8 з яких чотирикутної форми, а 2 трикутні. Інтерес представляють мармурові плити над центральним входом, з характерними написами турецькою мовою, датовані 1431 року. Фортеця була кардинально перебудована після завоювання міста Османською імперією 1430 року, про що свідчить напис при вході на центральних воротах. План фортеці нагадує розгорнуте віяло, з квадратними та трикутними вежами, що чергуються. Спочатку північні стіни укріпленого Акрополя слугували захистом для міста. Згодом цю частину фортеці огородили з південного боку й утворився автономний укріплений бастіон. Аж до 19 століття фортеця зберігала своє оборонне призначення, але з розвитком військових технологій фортеця втратила свою доцільність. У 1912 році місто Салоніки звільнили від Османської імперії, але фортецю Ептапіргіо продовжували використовувати, але тепер як в'язницю аж до 1989 року.